Сучасне суспільство не могло не задовольнити великих масових сподіваннь цивілізованих громадян. І придумало свінгінг - очний обмін сексуальними партнерами. Точніше, придумали його декількома тисячоріччями раніше - оргії Древнього Рима й середньовічний свальний гріх сильно змахують, принаймні зовні, на свінг-вечірку. Хвилююча манера ділитися дружинами була властива деяким народам Півночі й інших екзотичних племен. Але саме сучасні свінгери, з безсоромним цинізмом постіндустріального суспільства, що пережило сексуальну революцію, зробили це явище чимсь повсякденним, звичним рядком у газетному стовпчику оголошень. "Клуб свінгерів. Щочетверга . Вхід для дам безкоштовний".
Сьогодні тисячі, сотні тисяч, мільйони людей можуть відчути себе - і почувають - абсолютно сексуально розкріпаченими. Ця розкутість підкріплена уставами клубів і захищена їхньою охороною й розумними правилами поведінки. "Ніхто не в праві примушувати кого-небудь до близькості без бажання оного..." тощо. Прямо хартія незалежності. Вільна праця вільно тих, що зібралися людей. Або відпочинок... Неважливо. Головне - вільний. Свобода тих, що зібралися. Ніякого примуса. Всі дорослі люди. Правда, після певної години всі що клубляться можуть перебувати в клубі тільки в нижній білизні. У такий спосіб вирішується проблема самого важкого першого кроку.
Кому це потрібно?
Сучасні психологи вважають свінг породженням американського урбаністичного суспільства, члени якого, мучиме синдромом "самітності в юрбі", гарячково шукають нові форми міжособистісних контактів. Такі, як різні секти, суспільні рухи тощо. По такій моделі розвився рух свінгерів - людей, що практикують обмін сексуальними партнерами. Свінг - це не безладний вступ у сексуальні контакти якоїсь групи людей. Дійсний свінгинг із обміном партнерами саме між стійкими парами. З усіма складовими, що випливають. Турбота й дружелюбність. Ніякого примуса. Тільки реалізація своїх фантазій. Якщо ви час від часу - або постійно - практикуєте заняття груповим сексом, то це ще не дає підстави вам носити горде ім'я "свінгір". Тому що свінгери - це сімейні пари, що практикують обмін сексуальними партнерами. Саме пари.
Соціальні опитування на батьківщині руху нежадібних коханців показали, що американські свінгери в переважній більшості нічим, крім сексу, не цікавляться. Хоча й пишуть в оголошеннях, що захоплюються мистецтвом, колекціонуванням і т.д. Часом свінгери вступають між собою в ділові контакти, але визначальним мотивом їхнього спілкування залишається секс. Незважаючи на гадану волю вдач і Широту поглядів, свінгери на перевірку виявляються людьми, життя яких підлегла строгим моральним канонам. Наприклад, ортодоксальні свінгери прийдуть у лють, якщо довідаються, що хтось прийшов на свінг-вечірку з повією. Тому що в цьому випадку буде поставлена під загрозу міцність шлюбних союзів. Для того щоб просто зайнятися груповим сексом, краще зібратися із друзями й викликати кілька повій.
Як?
Свінг бувє "відкритим" - коли свінгуючі пари сполучаються на очах один одного, і "закритим", коли, після спільної вечері й загальної програми, пари усамітнюються для подальшого зближення, повного й безповоротного. І в тієї, і в іншої форми безліч прихильників, захисників і супротивників. Відкритий свінг, на перший погляд, зовсім усуває факт подружньої зради - адже все відбувається на очах. Крім того, ефект "підглядання" за іншою парою може загострити відчуття. Однак не всякий виявляється готов перенести сценарій еротичних фантазій у своє життя, і видовище дружини (партнерки), кохаючоїсь з іншим чоловіком, може виявитися занадто сильним випробуванням і для нервової системи, і для подальшого спільного життя. Крім того, деякі чоловіки відчувають почуття "присутньої тривожності" - занепокоєння із приводу того, як вони виглядають на тлі іншого чоловіка. Ці побоювання ненеобґрунтовані - сексуальний статус, досвід і витонченість пари у свінгерів часто мають визначальне значення.
Закритий свінг усуває ці проблеми й дозволяє тактовно умовчувати про небажані подробиці сексу із представником іншої пари. Однак одночасно губиться гострота групового заняття сексом і зрозумілі радості вуаеристів.
Де?
Зустрічі свінгерів проходять як у гостях один одного, у квартирі або заміському будинку, так і на нейтральній території - у свінгах-клубах. Атмосфера таких клубів усіляко сприяє розкріпаченню гостей. Звичайно, з певної години всі присутні повинні залишитися тільки в нижній білизні. Полегшенню контактів служать танці, усілякі еротичні конкурси й ігри. Для додання процесу зближення більшої цікавості придумуються різні "ігри на роздягання". Після напівночі всі люблять один одного' Попарно й усім світом. Для цього в клубі створені всі умови - номера для пар, зали для оргій і вічка в стінах для вуаеристів. Кожний знайде собі розвагу по смаку.
Росія звично пішла своїм шляхом. У той час коли центральні вулиці міст забиті жрицями любові й центральні видання сяять оголошеннями про секс-дозвілля, єдиний московський свінг-клуб ревно дотримує відмінності еротики від порнографії. Правда, дотепер чіткої границі не визначено, але на цей рахунок був висловлений ряд думок. А саме: порнографія припускає відверте зображення статевого акту й, як частковість, вид ерегірованного статевого члена. Нічого подібного ви в московському клубі не побачите. Хіба випадково примариться... Чоловіки догола не роздягаються. А гола жінка - яка вуж отут інтрига! Але головне розходження - у людях. У країні "язичеських" цінностей і блатних понять поділитися своєю сексуальною партнеркою захоче й зможе не кожний. Якщо вже моє - то моє. Не замуч. Тому в Росії цей сурогатний спосіб боротьби з дефіцитом щиросердечного тепла, практикуемий нехитрими американськими обивателями, перетворився у вишукану форму дозвілля просунутих громадян. У Москві свінгу-вечірки проводить лише один еротичний клуб. Звичайно ж, авторові цих рядків було необхідно побачити все своїми очами.
Народ для розпусти зібрався!
Відправляючись у клуб, я сильно нервував. Груповий секс не входив у мої найближчі плани. Справа в тому, що я й масове злягання дотепер існували окремо. Яскрава уява й багатий досвід малювали мені картини, повні еротичного жаху. І мені заздалегідь було не по собі.
Я покликав із собою давню знайому - її присутність надавала мені впевненості. До того ж на свінг-вечірку з ухилом у садо-мазо пускали тільки парами. Треба сказати, що до пропозиції відправитися у свінг-клуб моя подруга віднеслася трохи насторожено. Особливим приводом для занепокоєння був характер вечірки - вона називалася "Повернення в Руаси", що нагадує про льодову душу садомазохистської "Історії ПРО". ...Нам відкрили залізну, майже сейфі двері. У стійки receptіon розфарбована блондинка звучним низьким голосом спілкувалася із прихожими гостями. "Єва Браун, - представилася блондинка й ласкаво взяла нас під руки. - А вас як кличуть?" Так почалося наше просвячення у свінгери. При вході всі отримали номерки. Чоловіку й жінці з різних пар, чиї номери збіглися, мали стати свінг-партнерами. Маленький зал нагадував декорації фільму про Синдбада-морехода. Посередині перебувало щось, сховане великим балдахіном. Світла було досить, щоб бачити, але явно не вистачало, щоб розглядати. Нагадаю, тематика вечора носила садомазохистський характер. І мені було якось не по собі.
З'явилася Мадам і добре поставленим голосом оголосила, що шоу починається. Світло згасло. Спочатку я зрадів, що сиджу прямо в "сцені" - величезного круглого топчана-сексодрома під балдахіном. Але, у міру розвитку дії, радість моя швидко зникла. Виявилося, що в складках балдахіна ховається великий дерев'яний хрест у формі букви X, що висить на ланцюгах. Мускулистий юнак, одягнений у чорний плащ, почав демонстративно терзати панянку в прозорій накидці. Бідненька старанно стогнала. Раптом у руці нелюда з'явилася батіг-семихвостка, він замахнувся... і пучок ременів просвистів, акуратно обігнувши дівчину, прямо в мене перед носом. Я здригнувся й злякався. Дівчина застогнала. Я судорожно відсунувся. Тим часом юнак діловито прив'язав руки й ноги жертви до поперечин, узявся за ланцюг, і розп'ята дівчина поповзла нагору. Бліде лице моєї супутниці застигло в напрузі. Гості заінтригованно притихли... Але все скінчилося добре. Дівчину кілька разів "опустили" з метрової висоти, вона чесно перенесла всі відміряні на неї мучення, не позбавлені витонченого драматизму.
А незабаром підоспіла рятівниця щасливо визволила її з полону. Вже вдвох вони прив'язали тепер уже юнака, роздягнули його до плавок і не без задоволення поизгалялись над супостатом, поливаючи його розплавленим парафіном. Тематична частина закінчилася. Отут знову з'явилася Єва Браун і не на жарт зайнялася гостями. Тобто нами. Варто помітити, що за її буффонадними терадами ховався високий професіоналізм і незвичайний досвід масовіка-витівника: вона вміло переводила все що відбувається в іншу площину у стан "як би понарошку". А на випадок чого - і "не вважається". Мене не залишало ностальгічне відчуття, що я перебуваю на надзвичайно симпатичному ранку в піонертабір, навіть, скоріше, у дитячому саду. Приємне почуття, що тобою хтось займається, хтось щиро стурбований твоїми настроєм і станом, будило відповідну реакцію. Хотілося відповідати. Справді хотілося.
Гейші намагалися як могли. Не можна сказати: вони працювали. Вони саме намагалися. Не на страх, а на совість. Щирі ентузіастки своєї справи. Все абсолютно різні й несхожі один на одного, незважаючи на уніформу - туніку, накинуту на одне плече й перехоплену тонким паском. Вони з якимсь майже спортивним запалом спілкувалися з усіма гостями відразу. Причому якщо одна виявлялася раптом зайнята в конкурсі або шоу, то просила подружку на час її підмінити. Гості вдячно реагували на що відбувається, охоче брали участь у конкурсах