Щороку зростає кількість українських "студентів" у європейських та американських бізнес-школах. Переважна більшість з них здобуває ступінь MBA (Master of Business Administration) - найрозкрученішого і найпопулярнішого бренду в царині бізнес-освіти.

Утім, вже доведено, що диплом МВА - не панацея і не універсальний ключ, яким відкривають усі двері до блискучої кар’єри та надприбутків. Однак якщо маєте свідоме бажання отримати "диплом західного зразка", а головне - знання саме на Заході, то варто бути в курсі тенденцій світового ринку програм MBA і знати альтернативні (почасти дешевші) можливості підвищити свій професійний рівень за кордоном.

Студенти прагнуть інновацій у бізнес-освіті

Конкуренція між сучасними бізнес-школами за потенційних студентів не менш жорстка, ніж боротьба за місце між самими аплікантами під час вступного конкурсу. Це змушує школи пропонувати нові підходи до підготовки управлінців. Зокрема експерти відзначають, що в усьому світі (а нині й в Україні) існують дві основні логіки побудови програми МВА: традиційна, яка фокусується на організації, та інноваційна, яка акцентує увагу на лідерстві та стратегії бізнесу. Традиційна логіка програм МВА, вироблена на початку 1900-х у США, залишилася фактично незмінною на сьогодні і складається з трьох блоків дисциплін: фундаментальні (бухоблік, мікро-, макроекономіка, статистика, організаційна поведінка); функціональні (наприклад, маркетинг, управління людськими ресурсами, фінансовий менеджмент, управління виробництвом); інтегровані (стратегія бізнесу, міжнародний бізнес) і спеціалізація.

"Така система фокусується передусім на організації, - говорить Павло Шеремета, декан Києво-Могилянської бізнес-школи. - Проте загострення конкуренції на ринку призводить до того, що для успіху в бізнесі лише функціональних знань вже стає недостатньо. Людський фактор, фактор лідерства стає дедалі важливішим. Це й породило цілу низку інновацій у бізнес-освіті.
Наприкінці 1990-х Генрі Мінцберг, гуру з питань стратегії бізнесу з INSEAD, організував альтернативну програму МВА для "практикуючих" менеджерів на базі п’яти міжнародних бізнес-шкіл (наприклад, INSEAD у Франції, Консорціум японських бізнес-шкіл, Indian Institute of Management, McGill University в Канаді). Одна з ключових ідей цієї програми: все починається з формування особистості, а вже потім - організації та середовища. Така концепція дедалі більше завойовує прихильність по цей та той бік Атлантики".

Їдеш за МВА на Захід, а потрапляєш... на Схід

"Ще одна тенденція, яка спостерігається у пропозиції на ринку сучасної бізнес-освіти, - спільна розробка навчальних програм університетами різних країн. Це передбачає переміщення студента під час навчання серед цих закладів і буквально між континентами, - розповідає Вероніка Кустенко, старший менеджер компанії Domar Travel Education. - Якщо раніше така інтеграція була притаманна європейським університетам, то нині до них залучені американські та азійські навчальні заклади (зокрема у східно-азійському регіоні найсильнішими вважаються бізнес-школи Сінгапуру та Гонконгу).

Така географічна ротація дає змогу студентам отримати не тільки теоретичні знання, а й практичні навички ведення міжнародного бізнесу, і навіть створити власну мережу міжнародних контактів". Наприклад, таким чином об’єдналися у викладанні програм Executive MBA і організували обмін студентів London Business School і Columbia (New York), а London School of Economics (LSE) контактує з такими бізнес-школами, як Stern (New York, USA) та HEC (Paris, France). Існують такі союзи і менш престижних шкіл. Ще один суттєвий плюс такого підходу: є можливість, мовою рекламних слоганів, "навчатися у двох університетах за ціною одного", адже вартість навчання в університеті-партнері може бути суттєво дорожчою (удвічі чи навіть у п’ять разів), ніж у базовій школі.

Розставляються професійні "акценти"

Щодо форм навчання, то останнім часом появи якихось ноу-хау не спостерігається - існують програми і повного циклу (full time), і модульні (part time), активно розвиваються форми дистанційного (distance) навчання. Проте навколо останніх вирує маса дискусій. Зокрема й через те, що відсутність "невіртуального" спілкування з колегами в аудиторії дехто вважає суттєвою вадою у формуванні світогляду управлінця. З одного боку, дистанційні програми ідеальні для спеціалістів, які не можуть відірватися на рік-два від бізнесу. Якщо студент вирізняється особливою посидючістю і самодисципліною, то здатен якісно опанувати програму самостійно. З іншого боку, завдяки доступнішій (порівняно з іншими формами навчання) вартості вони є гарною поживою для "мисливців" за дипломами. Хоча саме модульні і дистанційні форми навчання найбільше цікавлять українських студентів, так само як річні програми підготовки до MBA (Pre - MBA).

За словами Вероніки Кустенко, помітна тенденція у сучасних бізнес-шкіл - велика увага до поширення спеціалізації, незважаючи на те, що філософія МВА передбачає формування глобального бізнес-світогляду. Хоча левова частка ринку - досі за "класичними" програмами General МВА, де основний акцент робиться на дисципліни загального менеджменту, та Executive MBA, розраховані на управлінців вищої ланки. Серед спеціалізацій зараз найбільшим попитом у студентів користуються програми Finanсial Plannning (Каліфорнійський університет), які готують управлінця - фінансового аналітика. Також в американських школах поширена спеціалізація в галузі електронної комерції, а ось у французькій ESSEC (Paris) є такі унікальні спеціалізації, як МВА з виробництва предметів розкоші, міжнародний менеджмент сільського господарства та харчової промисловості, а також у галузі бренд-менеджменту.

Школи Старого Світу інтернаціональніші

Крім інтернаціоналізації навчання, на "освітньому" ринку залишаються і регіональні особливості. Хоча США є визнаною "батьківщиною" MВА, проте давно вже минули часи, коли американська бізнес-освіта вважалася еталонною. Про це свідчить і той факт, що дедалі більше американських студентів прагнуть стажуватися в Європі. Вероніка Кустенко відзначає, що бізнес-школи Старого Світу пропонують коротші програми, ніж "американці", і більше цінують фахівців з гуманітарною освітою. Вони мають менш жорсткий віковий ценз щодо вступників (отримати МВА мають шанс і ті, кому за 35 років). Контингент європейських бізнес-шкіл інтернаціональніший: якщо у школах США навчається у середньому 30-40% іноземців, то в європейських 50-90%.

І врешті-решт вартість навчання в Європі вдвічі-втричі нижча, ніж у США (вартість навчання в європейській топовій школі - $15 000 - 20 000, в американській - близько $40 000). Ще один важливий фактор - географічна бізнесова спрямованість випускників освітніх закладів. Якщо близько 40% американських шкіл орієнтовані на подальшу роботу своїх вихованців саме на американському ринку, то провідні школи Великої Британії, Франції, Голландії вважаються "відкритішими".

Розумна альтернатива МВА

Щодо справедливості нинішніх критеріїв оцінки бізнес-шкіл і складання на їх основі рейтингів - одностайної думки немає навіть серед фахівців, не кажучи вже про пересічних претендентів. "Мода на МВА" спричинила перенасичення ринку програмами з такою назвою і сплеск неякісних пропозицій. Почасти школи, прикриваючись відомим брендом, пропонують освіту, далеку від її стандартів. Якщо немає можливості потрапити до бізнес-школи з перевіреною репутацією, а "корочка" МВА не є самоціллю, то варто звернути увагу на якісні програми з бізнес-освіти, які називаються інакше і за своїм спрямуванням аналогічні МВА. За словами Ольги Цеюкової, консультанта з міжнародних освітніх програм компанії Domar Travel Education, такі програми з’явилися у французьких навчальних закладах. Наприклад, у Вищій комерційній школі Марселя (ESC Marseille-Provеnce) випускник отримує диплом Master of International Business.

Їхня дворічна програма має назву International Business Program (IBP) і коштує 9500 євро (проте українські студенти мають можливість отримати 30% знижку на навчання). На відміну від інших програм, наприклад, General MBA, на другому році навчання за IBP передбачається спеціалізація: міжнародний маркетинг, міжнародна торгівля, міжнародні фінанси тощо. Студент має можливість також привнести інтернаціональний елемент у навчання і провести певний час у бізнес-школах США, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Швеції, Австралії, Японії тощо. Це дає змогу отримати вищезгаданий подвійний диплом.
Літній інтенсив: недовго і недорого

Вихід для тих, хто не має ані часу, ані відповідних фінансових ресурсів для довготривалого навчання, проте рветься вчитися за кордон, - короткострокові спеціалізовані програми, які почасти пропонують бізнес-школи влітку. Звичайно, МВА літній інтенсив не замінить. Він триває три-шість тижнів і коштує у середньому від $1000. Зокрема, існує літня школа при Лондонській школі економіки (LSE) з достатньо широкою спеціалізацією: міжнародні відносини, фінанси та аудит, економіка, менеджмент, юриспруденція. Зазвичай таке навчання дає можливість фахівцеві поспілкуватися з провідними викладачами, влаштувати "мозковий штурм", освіжити знання, бути в курсі останніх тенденцій галузі та визначити вектор для подальшого професійного самовдосконалення. Та й загалом занурення хоча б на місяць у світ західної освіти дає можливість визначитися - чи варто таки шукати бізнесову alma mater за кордоном.

Тетяна МОКРОТОВАРОВА
Малюнок Ігоря ЛУК’ЯНЧЕНКА

kontrakty.com.ua

bznes.rar [9.65 Kb] (завантажень: 1)