Традиційно самим складним предметом у школі вважається фізика. В останні роки реформ в освіті, шкільна фізика не тільки зберегла статус самого складного предмета, але й придбала ще репутацію предмета самого непотрібного. Кількість годин на вивчення фізики зменшилась, іспит у 11 класі перестав бути обов'язковим. Курс на гуманізацію навчання, очевидно по співзвуччю, був сприйнятий як курс на гуманітаризацію. Блок природничонаукових дисциплін, у який входять фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, був спресований до 13,7% від загальної кількості годин. На математику виділяється 16%, на гуманітарні дисципліни 47,5%. Нарешті, багато Вузів, бажаючи залучити побільше абітурієнтів, вилучили з переліку вступних іспитів нелюбиму і важку фізику. У 1999 р. це зробив навіть фізико-технічний інститут при Дніпропетровському держуніверситеті. Тепер, щоб стати студентом фізтеха, достатньо здати математику й українську мову диктант. Але чи зможуть абітурієнти, не орієнтовані на фізику, стати конструкторами космічної техніки і якщо так, то якими? І якої техніки? Такої ж конкурентноспроможньої, як створена тими, хто у свій час здавав фізику при конкурсі в декілька разів вищим, ніж в економічні ВУЗи СРСР? Малоймовірно.

Чому ж фізика, основа всіх сучасних технологій, починаючи від тих, що використовуються в електролампах, телефонах, телевізорах, холодильниках, і закінчуючи тими, без яких не було б комп'ютерних процесорів і генного конструювання, перетворюється в нашій країні у нікому не потрібну попелюшку?

Напевно у цього є багато причин. Мені не хотілося б їх аналізувати, я не вважаю себе в цьому фахівцем. Але одна з причин криється у самій фізиці, і ось про неї я і хотів поговорити.
Коли я був головою предметної комісії з фізики ДДУ, я звернув увагу на те, що багато абітурієнтів, які розв'язують достатньо складні завдання з математики, робляться зовсім безпомічними, зіштовхнувшись із простими фізичними задачами. Особливо ставлять у безвихідь умови з конкретним змістом. Наприклад, якщо стандартне слово "тіло" замінити на "камінь", "собака" або "літак" - у залежності від обставин - кількість тих, хто розв'язав задачу відразу скоротиться.

Двадцять років тому не було персональних комп'ютерів і інтернету, домашніх відеомагнітофонів і численних телевізійних каналів, телевізор дивитися було нецікаво - два канали, по яких транслювалися в основному зведення про перевиконання плану й інтерв'ю з передовиками виробництва. Дозвілля займали друзі і книги. Коли Ви востаннє бачили у транспорті школяра, який читав би книгу? Тоді ж це нікого не дивувало. Феномен книги у тому, що вона потребує уяви. Мова при цьому ведеться навіть не про знамениті твори геніальних майстрів слова. Будь-яка книга будить уяву, активізує і розвиває її. Це може бути роман про кохання або кривавий бойовик, розповідь про подорож або зоряні війни. Ці чорні значки на білому фоні перетворюються в кольорові образи, викликають до життя картини в уяві читача.

Коли ми дивимося на екран телевізора або монітора, потреби a уяві немає. Усі картинки вже кимось придумані, нам залишається тільки поглинати їх. A, як відомо, те, що не потрібно, за непотрібністю зникає. Якщо мало рухатись - зникнуть м'язи, якщо не практикуватися в іноземному - забудеш майже все, що вчив. Убога уява - ось плата сучасної молоді за сучасні іграшки, що усе більше витискують книги і спілкування.

Щоб розв'язати задачу з фізики треба в першу чергу зрозуміти про що йде мова, уявити картинку, на якій тіла можуть рухатися і взаємодіяти один з одним. Якщо погано розвинена уява зробити це украй важко. Розв'язання задачі викликає напруження, здається незрозумілим. Проте це тільки початок. Другий етап розв'язання фізичної задачі вимагає абстрактного мислення - того, що згідно поширеної думки, відрізняє людину від тварини. Необхідно відійти від конкретного змісту задачі, виділити головне, знехтувати другорядним і нарешті перевести уявлювану картинку на мову формул. Третій етап розв'язування пов'язаний із математичними перетвореннями. Тут вимагається логіка, дисципліна мислення і знання математики. Бажано одержати кінцеву формулу у загальному вигляді і проаналізувати її, подивитися граничні випадки, перевірити одиниці виміру. Нарешті, отримавши чисельне значення, варто знову повернутися в уявлюваний світ і зіставити знайдену відповідь з його дійсністю: чи не перевищує швидкість електрона швидкість світла, a маса велосипедиста масу Землі. Отже, три етапи розв'язання фізичної задачі вимагають трьох типів мислення: образного, абстрактного і логічного. A якщо вимагають, значить і розвивають. Для того, щоб проаналізувати отриманий результат необхідно ще вміти мислити комплексно і мати адекватні дійсності уявлення про світ. Це, до речі, відноситься до аналізу взагалі. Не випадково аналітиками у крупних фірмах і банках працюють люди з природничонауковою освітою.

Існує думка, що більш за все вмінню думати навчає математика. У молодших класах - безумовно. Задачі з конкретним змістом на швидкість пішоходів, або час наповнення водоймів фактично заміняють фізику. Але якщо взяти шкільні задачі з математики для старшокласників, то за винятком стереометричних задач і деяких задач на складання рівнянь, вони не вимагають для свого розв'язання образного мислення і уяви. У своїй більшості вони навіть не потребують для розв'язання абстрактного мислення. На перший погляд це звучить неправдоподібно, адже відомо, що математика найбільш абстрактна наука. Під невідомою x ми можемо розуміти усе, що завгодно. Можемо, але не розуміємо. Мій колега Сергій Лягушин розповів про бесіду з юним ліцеїстом, який на питання чому ж він не визначив час із квадратного рівняння, відповів, що квадратне рівняння - це коли стоїть x, а не t. При розв'язуванні математичних задач не треба думати, що шукати, відповідь очевидна - x. Друге питання - як шукати? У більшості випадків і тут проблем не виникає. Існують надійні методи, чіткі алгоритми розв'язання тих або інших задач. Вивчив їх - і всі стандартні задачі твої! Чи багато треба думати, щоб розв'язати те ж квадратне рівняння? Бери і підставляй. Коли дресирована ворона, почувши дзвоник, смикає дзьобом за мотузку й одержує в нагороду їжу, ми розуміємо, що це результат дресировки, і називаємо умовним рефлексом. На жаль розв'язання багатьох шкільних математичних задач може бути зведене до такого рефлекторного мислення. З фізичними задачами це зробити складніше. "На яку формулу ця задача? " - питання, що напевно не один раз чув кожний учитель фізики. "Думайте",- давав він пораду, якою скористатися, на жаль, міг далеко не кожний. Безумовно, шкільна фізика потребує шкільної математики значно більше, ніж будь-яка інша дисципліна. Якщо не знаєш математики, не розв'яжеж жодної складної задачі з фізики. Математика розвиває логічне мислення, навчає будувати умовиводи, акуратно проводити докази. Проте цього недостатньо. Необхідно вміти застосовувати це у житті, для чого, по-перше, необхідно знати життя, a, по-друге, мати абстрактне мислення й уяву - саме те, що розвиває фізика.

У братів Стругацьких є повість "Хижі речі століття". На жаль, у наступному столітті назва може виявитися пророчою. Спокуслива захоплююча віртуальна реальність, яку створюють новітні телевізійні і комп'ютерні технології, усе більше завойовує серця і думки молодих людей. Реальний світ, який вимагає напруження розумових і фізичних зусиль, відсувається на другий план. Коли ми хочемо розслабитися і відпочити, ми вмикаємо телевізор або запускаємо комп'ютерну іграшку. Ми не напружуємося - це означає, що ми не зростаємо, не стаємо досконалішими, ми просто розкриваємо свідомість потокові зорових образів. Відповідно до численних досліджень вплив телебачення на творчі здібності носить різко негативний характер. Це проблема, серйозність якої поки ще не усвідомлена, має позадержавний характер. В економічно благополучних країнах вона стоїть ще гостріше, чим у нас. Молоді люди, упевнені у завтрашньому дні, вибирають професії, що не вимагають розумових зусиль. Їхні країни змушені залучати здатних студентів, аспірантів і кваліфікованих фахівців з-за кордону. Для прикладу тільки в США працює за спеціальністю понад двох десятків випускників фізичного факультету ДДУ, про яких ми знаємо і з якими підтримуємо дружні стосунки. Шкода, що ці фізики виявилися незатребуваними в Україні. Зате вже не перший рік у нас триває справжній бум на економічні і юридичні спеціальності, що у терміновому порядку повідкривали напевно усі Вузи країни.

Чи багато наших випускників юристів і економістів були визнані як економісти і юристи за кордоном і одержали звідти запрошення на роботу? Якщо не зміниться ставлення до фізики й усіх точних дисциплін, Україна незабаром загубить свої позиції на ринку військових і космічних технологій (будь-яких наукових технологій взагалі) і перетвориться у кращому випадку в джерело сільськогосподарчої сировини.

Фізика - унікальна дисципліна. Найбільш математизована і точна, вона тісно пов'язана з навколишнім світом на всіх рівнях його організації, починаючи від внутрішньоатомних масштабів і закінчуючи масштабами Всесвіту. У доступній спостереженню частині Всесвіту більш мільярда галактик, тільки a нашій галактиці сто мільярдів зірок - це більше, ніж минуло секунд від різдва Христова. На одній з планет, що обертається навколо нічим не примітної зірки, якусь мить тому по астрономічних масштабам виникло розумне життя. Люди створили безліч наук. Одні вивчають живий і неживий світ планети, інші те, що створили самі люди: мови спілкування, державний устрій, закони переміщення грошових знаків. Все це для нас украй важливо, проте все це мізерно мало і незначно у порівнянні з розмірами і розмаїтістю природи в цілому. Тому не дивно, що єдина з наук, яка виходить за