Кожна людина хоче, аби їй усе вдавалось. Це прагнення притаманне людині і не пов’язане зі змінами в суспільстві. Кожна людина має цілі, які змушують її діяти, навіть коли сама вона не в змозі усвідомити їх. Чому ж одні люди щасливі й досягають майже всього, що хотіли, а інші - ні? На це питання багато відповідей. Свою вагому відповідь дає і НЛП - нейролінгвіністичне програмування, що зародилося в останні роки.

Коли придивитися до щасливих людей, то видно, що в їхньому житті раз у раз повторюються певні закономірності. Вони не дають готової формули успіху, але показують головні елементи, щоб його досягти. НЛП розглядає, як люди, котрі багато чого домоглись у різноманітних сферах діяльності, здобувають видатні результати, і прагне скопіювати їхній напрямок думок та поведінки. Воно моделює систему мислення та дій видатних людей так, що ми можемо використовувати її і здобувати свої життєві перемоги. Це певний набір прийомів мислення, спрямованих на те, щоб своє життя взяти, так би мовити, під свій контроль. Ми багато чого робимо, не задумуючись, але, щоб набагато посилити ефективність, важливо збагнути, як ми думаємо, і використати свій розум, щоб керувати поведінкою. Таким чином, НЛП - це певне чуттєво-інформаційне настроювання себе, якщо хочете, самозакодовування, на досягнення правильних та чітко усвідомлених цілей, основи якого заклала в останні десятиріччя ціла співдружність учених: фізіологів, лінгвістів, математиків, психотерапевтів та фахівців у галузі інформаційних технологій.

Щоб бути щасливим, щоб перемагати у житті, неодмінно треба знати, що хочеш і чого домагаєшся. Хто знає це, часто дістає те, чого прагне, і опиняється саме там, куди йшов. Енергія, пристрасть та ентузіазм успішних людей завжди пов’язані з ясністю мети, а значить, і з виразною системою цінностей. Але важливо не просто прямувати до мети, а прямувати до правильної мети. Для того ж, щоб навчитись ставити завдання та визначати їхні пріоритети, треба спеціально практикуватись. Навчившись правильно формулювати завдання, ми також зможемо набагато збільшити свої шанси на успіх й уникнемо витрачати безліч сил, аби досягти мети, яка нам насправді не потрібна. Зокрема, продумано визначаючи собі завдання, ми повинні залучити до справи і свою підсвідомість. Дістаючи напрямок, підсвідомість починає керувати нашою “неусвідомленою” поведінкою й допомагає досягти те, що здається підсвідомості метою. Без правильно поставленої мети жодна діяльність не буде ефективною, адже успішною чи неуспішною вона може бути лише щодо якогось критерію. Якщо Ви не знаєте, де йдете, то будь-яка дорога виявиться довгою.

У такій ситуації НЛП радить зуміти розпізнати власні бажання, розібратись, чого насправді хочеш. І тут не треба шукати виправдань своїм бажанням, а бути щирим і відділити те, що від тебе залежить від того, що не залежить. Але визначати собі свої напрямки ми маємо самі. Якщо не здатні самі – це зробить хтось інший.

Для цього слід зосередитися й настільки усвідомити себе, наскільки досі ми, може, ще ніколи не усвідомлювали. Тут важливо навчитись відсторонено спостерігати, відчуваючи не протистояння навколишньому світу, а єдність з ним, що дасть змогу на повну силу запрацювати інтуїції, котра не раз згодом підказуватиме найкращі розв’язання проблем.

До того ж треба знати й застосовувати деякі прості прийоми: скласти список своїх цілей, ствердно їх сформулювати, узгодити за досяжністю, відповідністю, зробити їх відчутними. Установивши цілі, треба не мріяти, а діяти. Чимало людей досить правильно визначають свої цілі, але залишаються звичайними мрійниками. Діючи ж, ми повинні уважно й наполегливо відстежувати результати своїх дій. Відстежуючи ж результати, бути готовими до змін і вносити у свої дії доцільні поправки.

Кроки до успіху

1. Установити свої цілі. Запишімо всі свої цілі, завдання, бажання, надії, мрії та наміри, а для цього будь-який момент у житті досить добрий, щоб почати. Спочатку це треба зробити, не дозволяючи втручатися здоровому глуздові, який стане розпитувати про ступінь досяжності та реалістичності наших потреб. Слід намагатися окреслювати всі побажання ясно, підбирати найточніші слова, включати і те, що майже не має шансів здійснитися, і те, в реальності чого ми абсолютно впевнені. Як зазначається в теорії НЛП, цілі мають бути настільки чіткими та вимірюваними, щоб не можна було знайти собі виправдань і потім одразу було ясно, досягнуто мети чи ні. Розпливчасту мету, скажімо, “Хочу бути щасливим”, ніяк не сприйме наша підсвідомість. Ми повинні мати можливість якось вимірювати своє просування до мети, тож має бути конкретність і у формулюванні мети, і в строках виконання. Приміром, мета повинна бути не просто “Вивчити англійську мову”, а “Вивчити англійську мову за такий-то строк у такому-то обсязі”. Визначення конкретної мети в часі залежить від того, що ще ми сподіваємось досягти, та від порівняльної важливості кожної мети. Щось, цілком досяжне за шість місяців, може виявитися другорядним, якщо воно суперечить найважливішим особистим чи сімейним потребам та обставинам. Коли ми введемо часовий графік, це зробить мету конкретнішою та вимірюванішою. Мета - це мрія, що має здійснитися до певного строку. Разом із тим, кінцевий строк, що його ми собі встановлюємо, робить мету досяжною та реалістичною - чи, навпаки, перетворює цілком нормальне завдання в недосяжне та нереалістичне. Установлюймо час на правильному рівні - і це забезпечить нам високий рівень мотивацій, а значить, і справжніх змін, адже час - наш надзвичайно важливий життєвий ресурс. Як правило, слід узгодити довгострокові й найближчі цілі, а відповідно й розподілити між ними зусилля та витрати. Мета повинна бути досяжна, та здебільшого люди себе недооцінюють, через що ставлять занижені цілі. Відтак важливо пам’ятати, що всі види ресурсів можуть бути поліпшені. Так, можна набути нових знань, навичок та звичок, згодом приходить і додатковий досвід, а фізичне самопочуття можна поліпшити за допомогою спеціальних вправ. Нашим здобутком може стати й те, чому ми дозволяємо статися, а не тільки те, що робимо самі. Кои ж хочемо щось зробити, не намагаймось викручуватись, обманюючи себе, а просто кажімо: „Я хочу так”.

Досяжність же мети багато в чому залежить від нас самих. Хоча НЛП не забороняє, а навіть і передбачає використовувати обставини для реалізації своєї мети, однак власне мета має залежати від нас, а не просто від вдалого збігу обставин чи від когось іншого. Сприятливі ж обставини треба навчитись створювати самому. Приміром, треба ставити собі за мету не посісти через рік місце свого керівника відділу, а домогтися такого рівня знань та вмінь, щоб через рік мати в цій чи іншій організації посаду, не нижчу за нинішню його посаду. Мету завжди треба формулювати ствердно, а не заперечно. Скажімо, треба поставити за мету “досягти ваги в стільки-то кг”, а не “схуднути на стільки-то кг”. Коли ми думаємо про те, чого не хочемо - особливо якщо це дуже ясні для уявлення картини - то мимоволі даємо помилкову настанову своїй підсвідомості, що сприймає ці картини як сигнали до дії, і тоді ми дістаємо якраз те, чого свідомо хотіли б уникнути. Візуалізуймо результат, як підкаже нам досвід. Уявлення наочного образу, візуалізація підходить у будь-якому процесі, для будь-якої ситуації - хай то творча діяльність, розв’язання проблеми, визначення пріоритетів, розробка сценарію, створення мотивацій тощо. Дуже корисний цей прийом і як своєрідний тест на реалістичність та досяжність, а також попередня проба якоїсь абстрактної, поки що не відчутної мети. Важлива роль візуалізації як уявної репетиції ще й у тому, що ми реалістично уявляємо те, як себе почуватимемо, коли досягнемо мети. Дуже багато чого неприємного в житті, зокрема, у взаєминах із людьми, ми змогли б уникнути, якби заздалегідь уявили собі ситуацію, подумки перевіривши свої відчуття. Це збереже нам роки, що могли б бути заповнені даремно витраченими зусиллями та розчаруваннями. Як усе це зробимо, тоді, можливо, не тільки цілі стануть яснішими і менш суперечливими, але багато в чому доведеться переглянути і всю систему цінностей. Цілі треба погодити між собою, бо деякі з них можуть не поєднуватися. Наприклад, цілі, пов’язані з кар’єрою, можуть, а часто так і буває, ввійти в конфлікт із родинним життям та особистими відносинами. У такому разі слід щось змінити. Однак, коли обдумаємо це заздалегідь, можна не тільки уникнути невдач, але й зуміти знайти спосіб поєднати суперечливі завдання з мінімальними втратами та видозмінами (скажімо, відклавши щось на деякий час тощо). Визначити свої пріоритети і встановити важливі цілі можна, запитуючи себе: “Чи впевнений я, що хочу саме цього? Що я здобуду, коли досягну мети? Чого я хочу насправді? Як зміниться моє життя після того, як я доможусь мети? Як результат поєднається з моїм нинішнім життям? Що означає для мене сподіваний результат? Як вплине він на моє життя? Що буде після того, як я досягну мети? Які переваги я дістану при досягненні мети? Який вплив зробить те, що я досягну цю мету, на інші сторони мого життя? Чого не станеться, якщо я досягну мети? Що станеться, коли я не досягну цієї мети? Чим важливий для мене сподіваний результат? Я справді хочу того, чого хочу?”. Усі наші цілі повинні відповідати нашим цінностям. Цінності - це те, що для нас важливо. Якщо нашою цінністю є честь, це означає, що ми переконані в необхідності, важливості бути чесним. Наші цінності - це й наші приховані цілі чи наміри (“Я хочу бути чесним”). Отже, слід перевірити кожну намічену мету на її відповідність цінності, наприклад, честі, а також іншим особистим цінностям. Визначаючи цінності, ми можемо виявити деякі підсвідомі наміри, за допомогою яких доведеться ще, може, не раз підладити список своїх цілей. Тож як визначити свою систему цінностей? НЛП радить поділити своє ж