Курс «Зарубіжна література» – важлива складова літературної та загальногуманітарної освіти сучасних українських школярів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньо впливає на оновлення змісту вітчизняної освіти, плекання гуманістичного світогляду та гуманітарної зорієнтованості особистості, сприяє виконанню стратегічного загальнодержавного завдання інтеграції України у світовий духовно-культурний простір.

Одним із головних завдань вивчення курсу зарубіжної літератури в школі є формування широкої читацької компетенції молодих поколінь, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо, розвиток їхніх духовно-ціннісних орієнтацій та естетичних потреб, виховання особистості, здатної поціновувати явища класичної й сучасної культури та відрізняти справжні мистецькі утвори від сурогатів і низьковартісних підробок. Також цей курс сприяє формуванню в учнів уявлень про єдність світового літературного, культурного й цивілізаційного процесу і, в той же час, про самобутність національних особливостей його конкретних складових, неповторність внеску до світової скарбниці людства кожної національної літератури, вивчення якої передбачено чинними програмами.

Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях:
формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості особистості;
плекання вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами;
формування стійкої мотивації вивчення літератури, відчуття краси та виразності художнього слова;
ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої літератури та мистецтва народів світу;
розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва, у єдності його змістових та формальних особливостей;
формування читацької культури, творчих здібностей, критичного мислення, навичок самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;
розширення культурно-пізнавальних інтересів та духовних запитів молодих поколінь;
виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій.
У цілому курс «Зарубіжна література» передбачає два головні етапи навчання: пропедевтичний (підготовчий « 5–8 класи) і систематичний (9–12 класи). Такий підхід закладено й у програму з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, у якій вивчення матеріалу на історико-літературній основі також починається з 9 класу. Узгодженість двох програм і навчальних дисциплін дозволить учителеві-практику краще викладати матеріал і запобігати небажаному дублюванню понять із теорії літератури.
Добір і організація навчального матеріалу курсу зарубіжної літератури мають здійснюватися на основі поєднання особистісно-зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів.
В основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно-зорієнтовану модель навчання, що надає можливість запропонувати для вивчення якнайширшу палітру різних стилів, тем і жанрів, уникнути одноманітності в доборі творів, показати розмаїття творчих і світоглядних позицій письменників. Головною умовою ефективності особистісно-зорієнтованого навчання є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв’язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжної літератури. Отже, уроки зарубіжної літератури мають створювати належні умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.
У 2006/2007 навчальному році організація вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України:
у 5-6-х класах навчання здійснюватиметься за Програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для 12-річної школи (за редакцією Д. С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю. І. Ковбасенко);
у 7–11-х класах – на вибір учителя за Програмами 2001 р. для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для 11-річної школи (за редакцією Д. В. Затонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук, керівник авторського колективу Б. Б. Шалагінов) або за Програмами 2003 р. для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для 11-річної школи (за редакцією Д. С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю. І. Ковбасенко).
Навчальні програми із зарубіжної літератури реалізують сучасні підходи до літературної освіти, які передбачають глибокі кардинальні зміни відповідно до нових пріоритетів, критеріїв, ціннісних орієнтацій, перспектив суспільного розвитку. Головною при цьому стає її орієнтація на задоволення потреб і культурних запитів особистості, пов’язаних із практичною діяльністю, духовним життям, комунікативними інтересами. Чинні програми із зарубіжної літератури побудовано відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, які представлено трьома лініями: аксіологічною, що реалізується в програмах через відбір високохудожніх текстів; літературознавчою, яка конкретизує зміст і структуру курсу; культурологічною, що забезпечує можливість використовувати при вивченні програмних творів відомості історико-культурного й соціокультурного характеру.
До реалізації змісту тієї чи іншої програми вчителеві слід підходити творчо, при цьому дозволяється вносити певні мотивовані зміни, доповнення, здійснювати перерозподіл годин, визначати твори, які вивчатимуться текстуально, а які оглядово. При внесенні якихось змін слід насамперед керуватися такими показниками, як конкретні навчальні умови, читацькі інтереси учнів, рівень їхньої підготовки та стан навчально-методичного забезпечення.
Передбачений програмами резервний час (як правило, це 8 годин щороку) учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, ввести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток зв’язного мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.
Нову навчальну програму із зарубіжної літератури для 12-річ-ної загальноосвітньої школи укладено відповідно до «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», що й зумовило внесення певних видозмін у її структуру. Навчальний матеріал програми розподілено на такі рубрики:
«Кількість годин (рекомендованих на вивчення розділу/теми)»;
«Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)»;
«Державні вимоги до рівня навчальних досягнень школярів».
Укладені відповідно до нових вимог вказані навчальні програми, крім своєї традиційної функції, – бути основою для планування та здійснення навчально-виховного процесу, – детальніше окреслюють очікувані результати навчання і тим самим визначають об’єктивні критерії для їх оцінки. Саме цим зумовлені структурні особливості програм. На відміну від традиційних, де зміст навчання, а також вимоги до знань і вмінь учнів подавалися у вигляді суцільного тексту, нові програми мають дещо інший формат. Вони складаються з трьох частин, де докладно виписано зміст навчання, деталізовано знання, що їх слід засвоїти, та вміння й навички, які потрібно сформувати в учнів під час вивчення конкретної теми курсу.
Рубрика «Зміст навчального матеріалу» в програмах містить перелік творів, які вивчатимуться текстуально, а також перелік необхідних теоретичних понять, приступних для розуміння школярами.
Рубрика «Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів» передбачає конкретно сформульовані відповідно до державного стандарту результати вивчення зарубіжної літератури у певному класі, власне – мету, завдання вивчення кожної запропонованої конкретної підтеми.
Ефективній реалізації змісту навчального предмета «зарубіжна література» сприятиме якнайповніше використання навчально-методичного забезпечення курсу. До кожної з програм пропонується повне забезпечення підручниками та хрестоматіями, розробленими з урахуванням сучасного стану педагогічної, літературознавчої та методичної науки.
У 2006/2007 навчальному році вивчення зарубіжної літератури у п’ятому класі здійснюватиметься за такими підручниками:
Волощук Є. В. Зарубіжна література: Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2005. – 272 с.
Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В. Зарубіжна література: Підручник для 5-го класу. – К.: Грамота, 2005. – 296 с.
Мірошниченко Л. Ф., Клименко Ж. В. Зарубіжна література: Підручник для 5-го класу. – К.: Навчальна книга, 2005. – 288 с.
Кожен із цих підручників за своїм змістом та формою являє собою навчальну книгу нового покоління, вибудовується на самобутній методичній концепції, передбачає якісну організацію вивчення зарубіжної літератури в цілісному комплексі його окремих завдань. Ці навчальні книги характеризуються ретельним добором навчального матеріалу, оригінальним методичним апаратом, добре продуманою та розробленою системою запитань і завдань, які активізують творчі здібності учнів, сприяють формуванню життєвої позиції та гуманітарної свідомості п’ятикласників, спрямовуються на реалізацію принципів індивідуалізації та особистісно-зорієнтованої моделі навчання. Можливість вибору вчителем одного з цих навчальних видань створює реальну альтернативу організації вивчення предмета на зовсім іншій основі, оскільки принципи їх побудови, задіяні в них методики та конкретне змістове наповнення докорінно відрізняються між собою.
Деякі з-поміж цих підручників супроводжуються повним науково-методичним комплектом, як, наприклад, підручник Ю. І. та Л. В. Ковбасенків, до якого розроблено та видано такі посібники: Бітківська Г. В. та ін. Зарубіжна література: Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 5 клас 12-річної школи. – К.: Грамота, 2005. – 344 с.; Ковбасенко Ю. І., Бітківська Г. В. Планування уроків зарубіжної літератури у п’ятому класі 12-річної школи. – К.: Грамота, 2005. – 32 с.; Баліна К. Н. Зарубіжна література. Тематичне оцінювання. 5 клас. Зошит. – К: Грамота, 2005. – 104 с.
Використання таких комплектів допоможе вчителеві зарубіжної літератури вибудувати цілісну, всеохопну систему роботи відповідно до концепції вивчення предмета, закладеної в програмі та написаних до неї підручниках, значно полегшить процес самопідготовки словесника, піднесе культуру його фахової діяльності на якісно вищий щабель.
Вивчення курсу «Зарубіжна література» в 6 класі здійснюватиметься за підручниками таких авторів:
Клименко Ж. В. (видавництво «Навчальна книга»);
Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В. (видавництво «Грамота»);
Гребницька Н. М., Півнюк Н. О., Чепурко О. М. (видавництво «Освіта»).
У 7–11 класах навчання буде здійснюватися за підручниковою літературою, перерахованою в «Переліку основної й додаткової навчальної літератури для використання в загальноосвітніх навчальних закладах», друкованому до початку нового навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Учитель зарубіжної літератури обирає підручник, за яким здійснюватиме викладання курсу, відповідно до власних фахових поглядів, з урахуванням навчальних можливостей школярів та особливостей освітньої концепції навчального закладу, в якому працює. Практично кожен клас базової та повної школи забезпечується варіативними підручниками, що створює можливості для вільного вибору вчителем найбільш відповідної його методичній концепції навчальної літератури, для особистісного забезпечення вивчення шкільного курсу зарубіжної літератури, реальної індивідуалізації та диференціації навчання. Можливим є й використання в навчальному процесі регіональних підручників за умови, що вони пройшли науково-методичну експертизу в установленому порядку та одержали відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
Звичайно, у програмах та підручниках закладено лише основи для вивчення зарубіжної літератури, для оновлення її методології та методики. Успішний результат навчального процесу залежатиме передовсім від втілення цих основ у конкретній практичній роботі кожного вчителя-словесника, від його зорієнтованості в сучасній методології вивчення гуманітарних предметів у середній школі та від озброєності перспективними педагогічними технологіями.
Окрім додаткової навчально-методичної літератури, основу професіоналізму вчителя-словесника формує також і його постійне звернення до фахової преси та використання кращих напрацювань колег. Серед фахових видань, які найперше можна рекомендувати вчителеві зарубіжної літератури, слід назвати видання Міністерства освіти і науки України (журнал «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України») та видання, які виходять друком за сприяння МОНУ (газети «Зарубіжна література» та «Зарубіжна література в школі», журнал «Зарубіжна література в навчальних закладах»).
Значну допомогу вчителеві зарубіжної літератури в його підготовці до уроків може подати універсальний бібліографічний довідник: Хроменко І. А. Каталог-путівник учителя зарубіжної літератури: 1998–2004. – Тернопіль: Мандрівець, 2005. – 312 с. У цьому виданні зосереджено інформацію про науково-методичні матеріали, які друкувалися на сторінках фахової преси й тематично охоплюють увесь спектр шкільного курсу зарубіжної літератури, репрезентують (за продуманою системою рубрикації) персоналії курсу, програмові твори, теоретичні питання, важливі методичні аспекти вивчення предмета в школі. Використання таких джерел полегшує підготовку словесника до урочної та позаурочної роботи, значно підносить рівень його кваліфікації, дає змогу зорієнтуватися в найсучаснішій літературі з актуальних питань вивчення зарубіжної літератури в школі, забезпечити відповідний рівень своєї професійної діяльності.
На допомогу вчителеві зарубіжної літератури підготовлено збірник довідкових матеріалів «Книга вчителя зарубіжної літератури» (Х.: Торсінг плюс, 2006.), у якому містяться чинні нормативно-правові акти вищих органів влади України, Міністерства освіти і науки України в галузі загальної середньої освіти, що регулюють вивчення цього предмета, методичні матеріали, що сприяють ефективному налагодженню його викладання.
Особливої уваги з боку вчителя потребує викладання зарубіжної літератури в 5 та 6 класах з огляду на інноваційний характер змісту й структури програми, яка починає реалізовуватися саме з цих класів. Завдання вивчення зарубіжної літератури у 5 і 6 класах – продовжити роботу, розпочату в початковій школі, – вчити школярів правильного, вдумливого, виразного читання та розуміння прочитаного, використовувати елементи аналізу художнього тексту. Опрацювання відібраних для цих класів творів дає можливість розширити та поглибити гуманітарний досвід учнів, формуючи їхню читацьку компетенцію, художні смаки й моральні принципи.
Вивчення зарубіжної літератури у 5 класі є логічним і закономірним продовженням тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого принципів програми «Читання» в початковій школі, що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності й безперервності змісту літературної освіти. Набутий учнями в початковій школі читацький досвід дає змогу узагальнити їхні знання та естетичні враження, щоб підвести їх у 5 класі до відчуття стилю того чи іншого твору, формувати в них здатність визначати характери художніх образів, виражених словом. З самого початку вивчення літератури слід орієнтувати учнів на постійну роботу з додатковими джерелами інформації (наприклад, словниками, довідниками, енциклопедіями, інтернет-ресурсом тощо).
Програма із зарубіжної літератури для шостого класу будується за жанровим та тематичним принципом, що пояснюється потребою одночасного врахування при вивченні літератури її ідейно-змістових та художніх особливостей, а також потужного виховного значення зразків словесної творчості. Частина програми, присвячена розглядові зразків художньої літератури з акцентуванням їхньої жанрової специфіки, розрахована на поступове зміцнення літературної компетенції та читацької культури дітей, передбачає ознайомлення школярів із приступними їхньому розумінню жанрами «міф» і «байка» та рядом пов’язаних із ними важливих теоретичних понять (езопова мова, алегорія, притчевість). Освоєння нових для школярів цього віку літературних понять має здійснюватися в щонайтіснішому зіставленні з тими теоретичними відомостями з літературознавства, що їх набули школярі протягом попередніх років вивчення літератури. Важливим для уроків літератури є чітке засвоєння учнями головних відомостей про жанрову специфіку художнього твору на прикладі конкретних зразків літературних творів (міф, байка, оповідання, новела). Освоєння літературознавчої теорії слід здійснювати в суто практичному аспекті, на прикладах конкретних художніх творів, не перетворюючи його на домінанту вивчення літератури, а тільки використовуючи як супровід головних ліній розгортання навчального процесу. Вивчення нових для школярів жанрів передбачає не тільки освоєння суто теоретичних аспектів літературного твору, але й визначення порушуваних у ньому морально-етичних проблем, що також має своє відображення в програмі.
Тематичний розділ програми передбачає вивчення літературних творів насамперед у морально-етичному та людинознавчому аспектах, чому сприяє вже навіть і саме групування матеріалу за певними підрозділами: «Література і моральне вдосконалення людини», «Людина в життєвих випробуваннях», «Людина та її світ». Цього принципу дотримано в попередньому класі, він є домінувальним і на наступних етапах літературної пропедевтики. Дібрані твори якнайкраще дозволяють школярам цього віку осягнути головні засади людського буття, духовно-моральні цінності особистості, нації, людства, стати на шлях саморозвитку та самовдосконалення. Аналіз передбачених до вивчення творів, зрозуміла річ, не повинен обмежуватися визначенням лишень їхньої морально-етичної проблематики, але роботі в цьому напрямі слід приділити першорядну увагу. Належну представленість у цій частині реалізації програми повинна мати й робота над засвоєнням важливих теоретичних понять (оповідання та новела як епічні жанри, засоби творення комічного, художня деталь, композиція твору, ідея твору, притчевість тощо). Ця робота здійснюється в суто практичному аспекті, з опертям на матеріал конкретних творів, не повинна обтяжуватися надмірним теоретизуванням.
Чинна програма створює прекрасні можливості для проведення розлогих літературних паралелей, вивчення конкретного художнього твору в широкому культурному контексті, у зіставленні з мистецькими надбаннями інших епох і національних літературних традицій. Також програма передбачає активну порівняльно-зіставну роботу школярів у межах самого предмета, яка спрямовується на пожвавлення вивченого раніше матеріалу шляхом проведення певних ідейно-змістових та художніх паралелей між творами різних авторів і навіть різних жанрів. Скажімо, вивчення роману Р. Л. Стивенсона «Острів скарбів» потребує звернення до матеріалу вже прочитаних творів Д. Дефо «Робінзон Крузо» та Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан» шляхом зіставлення головних сюжетних колізій, мотивів, персонажів, деяких особливостей поетики. Розгляд байкарської творчості передбачає
опрацювання цього жанру в щонайтіснішому зіставленні матеріалу різних національних літератур та різних епох, залучення вивчених раніше та самостійно прочитаних творів. Цей підхід забезпечуватиме міцні знання, сприятиме формуванню читацької культури та виробленню в учнів аналітичних здібностей.
Виразну, постійно акцентовану представленість у програмі має особистісний підхід до вивчення літературного твору, який передбачає обов’язкове звернення до життєвого та читацького досвіду шестикласників, активізує особистісні чинники сприйняття ними зразків світового письменства, орієнтує вчителя на комплексне формування особистостей вихованців засобами художньої літератури. У переліку державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів постійно акцентується потреба розвитку в учнів умінь формулювати та висловлювати особисте ставлення до прочитаного матеріалу, оцінювати його складники (подію, персонаж, мотив, художній образ). Особистісне наповнення навчального процесу – головна вимога й до уроків розвитку зв’язного мовлення, виконання творчих робіт, що сприяє глибшому освоєнню матеріалу.
Домінантним у шостому класі ще залишається читання й переказування художнього твору в повному обсязі та за ключовими епізодами, за кількістю відведеного часу саме ці напрями роботи посідають перші місця, що неодмінно має враховуватися вчителем при розробці цілісної концепції курсу та плануванні конкретних занять. Методика проведення уроків виразного читання на сьогодні відпрацьована належно й не потребує якихось додаткових коментарів. Водночас, слід відзначити, поступово все більше зростає й частка часу, який відводиться на вироблення в школярів умінь інтерпретувати опрацьований літературний матеріал. Головні напрями навчальної діяльності в шостому класі щодо цього – ґрунтовне осмислення тексту (виділення головних думок, теми, упорядкування планів зображення), розвиток у школярів самостійного мислення, вміння аналізувати, узагальнювати власні судження. Важливим завданням літературної освіти учнів цього віку є вироблення в них умінь аргументовано висловлювати власні судження, уміти добирати й використовувати в усній та письмовій відповіді доречні приклади й цитати з текстів, бути максимально конкретними та доказовими у висловленні своїх поглядів.
Уроки розвитку зв’язного мовлення проводяться в усній та письмовій формах, їх найголовніші жанри – переказ всього тексту та його найважливіших епізодів, детальна характеристика персонажа та його порівняння з іншими (причому порівнюватися мають не тільки зовнішні, але й внутрішні показники), складання плану такої характеристики, складання плану твору-роздуму та його компонування в усній і письмовій формах. Уроки розвитку зв’язного мовлення неодмінно мають бути представлені в системі вивчення зарубіжної літератури, їх методичні форми слід добирати з урахуванням державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та відповідно до жанрово-тематичної специфіки виучуваного твору.
Викладання курсу зарубіжної літератури здійснюється українською мовою. Відповідно до методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1/9–113 від 11.03.2004 року з метою створення сприятливих умов для самореалізації й мовного самовияву кожного учня, формування полікультурної особистості можливим є вивчення творів світової класики мовою оригіналу, яку учні вивчають і знають. Головною передумовою реалізації ключових настанов згаданого методичного листа є те, що рівень вивчення школярами іноземної мови має бути доволі високим, оскільки робота з оригіналом твору передбачає комплексне його опрацювання, зокрема осягнення його художності, образності, мовних пластів, що неможливе без глибинного знання мови, її самобутніх лексико-фразеологічних скарбів, тонкощів слововжитку, унікальних словотвірних моделей, граматичних форм і синтаксичних конструкцій. Якщо ж засвоєння мови оригіналу тих творів, що пропонуються до вивчення в курсі зарубіжної літератури (англійська, німецька, французька, японська, італійська, іспанська, польська, російська тощо), не передбачено інваріантною частиною навчального плану конкретного ЗНЗ, то при вивченні курсу зарубіжної літератури використовується виключно українська мова. Дія згаданого методичного листа МОН України реалізується також за умови якісної підготовки самого вчителя до опрацювання на уроці художнього твору мовою оригіналу, оскільки таке вивчення передбачає глибоке знання цієї мови насамперед самим педагогом.
Учителеві зарубіжної літератури слід обов’язково враховувати матеріал, який засвоюють школярі в курсі української літератури, його групування та головні завдання вивчення. Обидві базові програми для одинадцятирічної школи та програма для школи дванадцятирічної створюють прекрасні можливості для проведення паралелей між українською та світовою літературою, залучення матеріалу нашого національного письменства для кращого зрозуміння головних тенденцій у розвитку світової культури. Це також сприятиме увиразненню, реальному змістовому наповненню тверджень про співпричетність українців до творення світової цивілізації та світової культури. По суті, кожна програмова тема курсу зарубіжної літератури створює можливості для її осягнення в щонайтіснішому зіставленні з українським літературно-мистецьким матеріалом.
Головні напрями забезпечення реалізації цих настанов такі:
аналіз «української теми» в доробку письменників світу (Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюго, П. Меріме, Ю. Словацький, О. Пушкін, Р. М. Рільке та ін.);
поглиблений розгляд українських сторінок життя та творчості письменників світу, які своїм походженням пов’язані з Україною (М. Гоголь, А. Чехов, В. Маяковський, М. Шолохов, А. Ахматова та ін.);
зіставлення типологічно споріднених явищ в українській та світовій літературі й мистецтві (наприклад, вивчення героїчного епосу народів світу слід здійснювати в зіставленні з відповідними зразками української народної творчості (думи та героїчні пісні) та національної літературної традиції («Слово про Ігорів похід»), що дасть змогу виразніше відстежити національну самобутність цього жанру в літературі кожного з народів, особливо ж – українців; вивчення байки як ліро-епічного жанру, її найпопуліярніших сюжетів та найвідоміших представників у світовому письменстві слід здійснювати із обов’язковим залученням українського літературного матеріалу (доробок
Г. Сковороди, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, Л. Глібова та ін.), що даватиме змогу проаналізувати рефлекси жанру в національній літературі; те саме можна сказати й про вивчення романтизму та його національних модифікацій у літературах європейських народів, зокрема й українського, імпресіонізм творів
М. Коцюбинського та А. Чехова й ін.);
відстеження рефлексів творчості світових письменників у доробку українських авторів (закоріненість історичної белетристики П.Куліша в історико-романтичній літературній традиції Європи, насамперед у романістиці В. Скотта, вплив Г. Гайне на ранню поезію Лесі Українки тощо) і розгляд новацій, впроваджених українськими літераторами в багатоголосий хор світового письменства (тема «маленької людини» у творчості М. Гоголя, екзистенційні мотиви у творчості Лесі Українки, елементи «потоку свідомості» у творчості М.Коцюбинського тощо);
опрацювання історико-літературного краєзнавчого матеріалу (використання відомостей про перебування А. Міцкевича в Одесі, О. Бальзака на Житомирщині тощо).
Більшу увагу слід звертати вчителеві зарубіжної літератури також і на глибше ознайомлення з чільними представниками української перекладацької школи, чий творчий доробок вивчається в школі (Б. Грінченко, М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Лукаш, Г. Кочур та ін.).
Важливою передумовою ефективної педагогічної діяльності є вміння вчителя планувати свою роботу, раціонально використовувати навчальний час, здійснювати розподіл відведених на засвоєння курсу годин з урахуванням конкретних умов своєї праці та головних завдань і напрямів літературної освіти школярів. Орієнтовно навчальні години, що відводяться на вивчення курсу зарубіжної літератури в одинадцятирічній загальноосвітній школі, можна розподілити так:

Клас
Загальна кількість навчальних годин Текс-
туальне вивчення творів Розвиток зв’язного мовлення Поза-класне читання
Виразне читання Тематичне оцінювання

усно письмово
7 70 50 4 4 4 2 6
8 70 50 4 4 4 2 6
9 70 50 4 4 4 2 6
10 70 50 4 4 4 2 6
11 70 50 4 4 4 2 6

Орієнтовно навчальні години, що відводяться на вивчення курсу зарубіжної літератури в дванадцятирічній загальноосвітній школі, можна розподілити так:

Клас Загальна кількість навчальних годин Текс-
туальне вивчення творів Розвиток зв’язного мовлення Поза-класне читання Виразне читання Тематичне оцінювання

усно письмово
5 70 48 4 4 4 4 6
6 70 48 4 4 4 4 6

Загалом учителеві зарубіжної літератури слід пам’ятати, що кількість годин, які пропонуються в чинних програмах (як для одинадцятирічної школи, так і для дванадцятирічної) на вивчення конкретних тем і творів, має орієнтовний характер, як має орієнтовний характер і пропонований розподіл годин курсу між окремими напрямами навчальної діяльності.
Оцінювання результатів навчання зарубіжної літератури здійснюється за «Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з літератури (українська, зарубіжна, літератури національних меншин)» (див.: Дивослово. – 2001. – № 8. – С. 21–22.). Орієнтиром для вчителя зарубіжної літератури в оцінюванні навчальних досягнень школярів можуть слугувати й критерії, друковані в складі чинної програми для дванадцятирічної школи (див. згадане видання. – С. 108–109.). Нині готується новий, доопрацьований варіант цих критеріїв, який враховуватиме зміни в освітній системі, перегляд її засадничих принципів, переосмислення завдань літературної освіти школярів, які припали на період, що пройшов від часу їх опублікування.
Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української мови та літератури й зарубіжної літератури міститься в методичному листі Міністерства освіти і науки України № 1/9–301 від 28.04.2006 року (додаток 1). У цьому листі, зокрема, зосереджено найважливішу інформацію про види письмових робіт із зарубіжної літератури, кількість тематичних контрольних робіт, правила їх проведення, кількість та призначення учнівських зошитів й особливості їх перевірки та оцінювання тощо. Вимоги схвалено провідними фахівцями України з методики вивчення зарубіжної літератури, вони мають рекомендаційний характер, але їх використання допоможе вчителеві-словеснику впорядкувати систему виконання учнями письмових робіт та їх перевірку. До початку нового навчального року у фаховій пресі словесників буде оприлюднено методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання навчальних досягнень школярів загальноосвітніх навчальних закладів із української та зарубіжної літератур та їх оформлення в класних журналах.
В умовах поступового переходу до профільної освіти особливої актуальності набуває вироблення системи вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета і як складника підготовки школярів, що навчаються за різними профільними спеціалізаціями. На сьогодні, на жаль, цілісна концепція вивчення зарубіжної літератури в профільній школі поки що відсутня, проте її найголовніші складники та напрями реалізації вже можна окреслити.
Загалом згідно з Типовими навчальними планами для профільного навчання на ІІІ ступені загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України №306 від 20 травня 2003 року, на вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах має відводитися така кількість годин:

Профіль 10 11
Універсальний 2 2
Філологічний 2 (+1) 2 (+1)
Спортивний 2 2
Фізико-математичний 1,5 1,5
Природничий 1,5 1,5
Технологічний 1,5 1,5
Суспільно-гуманітарний 2 2
Художньо-естетичний 2 2,5

Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах як профільного предмета можливе з восьмого класу за умови належного часового забезпечення (3 години на тиждень), кадрового та навчально-методичного забезпечення. Як правило, це класи допрофільної підготовки з філологічних дисциплін у гімназіях, ліцеях і колегіумах та класи поглибленого вивчення філологічних дисциплін у загальноосвітніх або спеціалізованих навчальних закладах. Таке вивчення здійснюється за програмою Д. С. Наливайка, Ю. І. Ковбасенка, Н. О. Висоцької та ін. (Зарубіжна література.
8–11 і 10-11 класи: Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Педагогічна преса, 2004. – С. 3–73.). Починаючи з десятого класу вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета (класи філологічного профілю) може здійснюватися на вибір учителя також, окрім вищезгаданої, за програмою Д. В. Затонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук та ін. (згадане видання. – С. 90–127.). У десятих класах художньо-естетичного профілю вивчення зарубіжної літератури здійснюється за програмами універсального профілю, в одинадцятому (з огляду на більшу кількість навчального часу – 2,5 години) – за програмою Д. В. Затонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук та ін. (згадане видання. – С. 108–126.). Цю програму побудовано таким чином, що кількість навчальних годин, які відводяться на вивчення предмета в класах цього профілю, наведено через скісну риску. За наявності часового ресурсу кількість годин, що відводяться на вивчення зарубіжної літератури в класах художньо-естетичного профілю, може бути збільшена до трьох, тоді вчителеві слід використовувати програму профільних філологічних класів. Можливим також є пристосування до потреб викладання в 11 класі художньо-естетичного профілю однієї з програм авторського колективу в складі Д. С. Наливайка, Ю. І. Ковбасенка, Н. О. Висоцької та ін., яке передбачатиме внесення відповідних змін у визначення кількості годин. У класах фізико-математичного, природничого, технологічного та спортивного профілів (1,5 години на тиждень у складі інтегрованого курсу «Література» в поєднанні з українською літературою) вивчення предмета здійснюватиметься за однією з програм за вибором учителя: за редакцією Д. С. Наливайка (згадане видання. – С. 74–87.) або за редакцією Д. В. Затонського та ін. (згадане видання. – С. 128–142.). Обидві програми розраховано на 1,5 години на тиждень, за наявності часового ресурсу вивчення зарубіжної літератури в класах цих профілів може збільшуватися до двох годин і, відповідно, спиратися на програму універсального профілю.
Вивчення зарубіжної літератури як профільного предмета покликане розширити обрії філологічного та загальногуманітарного мислення школярів, передбачає здійснення ними аналізу художнього твору за складнішими схемами, вивчення літературних явищ у щонайширшому світоглядно-філософському та культурологічному контексті доби, в зіставленні з типологічно спорідненими явищами культури. Глибшим також при профільному вивченні курсу зарубіжної літератури є й освоєння школярами теорії літератури, поетики та ін. Більша кількість годин на вивчення предмета має пропорційно спрямовуватися на різні складники й напрями літературної освіти школярів (життєписи письменників, текстуальне вивчення твору, розвиток зв’язного мовлення, позакласне читання, виразне читання й ін.). За умов профільного навчання зростає також можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, вводячи додатковий матеріал або поглиблюючи методу його вивчення. Також у системі профільної освіти значно зростає обсяг самостійної навчальної діяльності школярів та урізноманітнюються й ускладнюються її форми.
Свою специфіку має й вивчення зарубіжної літератури в класах інших профілів. Так, наприклад, у класах художньо-естетичного профілю навчальний матеріал з літератури слід опрацьовувати в щонайтісншому зв’язку з вивченням історії світової та національної культури, у постійному зіставленні літературних явищ із типологічно спорідненими явищами мистецтв. Обов’язковим також у класах цієї спеціалізації є поглиблене вивчення ідейно-філософських поглядів, які визначально впливали на становлення та зміни у світогляді епохи, у буттєвій свідомості та естетичних поглядах. Робота в цих класах потребує використання значно ширших відомостей про культурний контекст, активнішого залучення різноманітного ілюстративного матеріалу (репродукції мистецьких утворів, зразки музичної творчості тощо).
У класах негуманітарної спеціалізації опрацювання літературного матеріалу передбачає зосередження більшої уваги на ознайомленні школярів із текстами виучуваних творів, формуванні їхніх читацьких запитів, плеканні у них відповідного рівня читацької культури, засвоєння потрібного для цього мінімуму літературознавчої теорії, а також на розвитку духовно-моральної та емоційної сфер особистості.
Обов’язковою умовою профільного вивчення зарубіжної літератури є освоєння школярами спеціальних та факультативних курсів. Спецкурси (або курси профільного доповнення) сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов’язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець тощо), а також сприяють виробленню у них представлених у відповідній професіограмі особистісних рис і якостей та фахових навичок. Спецкурси, що можуть пропонуватися класам філологічного профілю, насамперед стосуються таких розділів науки про літературу, як компаративістика, генерика, поетика і стилістика тощо; вони можуть стосуватися також і таких розділів, як міфологія, фольклористика, історія світового літературознавства та критики абощо. Факультативні курси призначені доповнювати, поглиблювати основний курс зарубіжної літератури, розширювати поінформованість школярів щодо перебігу літературного процесу у світі, його найцікавіших проявів у часовому та просторовому аспектах, компенсувати стислість, пунктирний характер презентації світового письменства базової програми із зарубіжної літератури. Тематично факультативні курси можуть стосуватися окремих літературних та фольклорних жанрів (наприклад, «Жанр сонета у світовому письменстві»), літературно-мистецьких епох («Література епохи Бароко»), напрямів і течій («Футуризм у світовій та українській літературі»), національних літератур і культур («Література й мистецтво Франції кінця ХІХ – початку ХХ ст.»), творчості найвизначніших письменників та літературознавців світу («Творчість Дж. Г. Н. Байрона і розвиток романтизму в європейському письменстві»), найцікавіших літературних пам’яток («Образи й сюжети Біблії у світовій літературі») або літературно-мистецьких угруповань, літературно-мистецьких паралелей («Героїчний епос слов’янських народів»), літературного краєзнавства («Польське письменство і Львів») та ін. Спеціальні курси із зарубіжної літератури пропонуються в класах філологічної спеціалізації, факультативні курси з цього предмета можуть проводитися в класах усіх профільних спеціалізацій. Повний комплект програм спеціальних та факультативних курсів із зарубіжної літератури розробляється з ініціативи Міністерства освіти і науки України (координатор і методичний керівник проекту
Ю. І. Ковбасенко, науковий керівник Т. Н. Денисова) і буде друкуватися видавництвом «Педагогічна преса» та у фаховій періодиці словесників. Учитель зарубіжної літератури може використовувати й друковані в педагогічній періодиці та самостійно розроблені програми спеціальних та факультативних курсів за умови їх схвалення відповідними підрозділами управлінь освіти та інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Особливої уваги з боку педагогів потребують філологічно обдаровані учні, які вже зі шкільної лави виявляють зацікавленість поглибленим вивченням предметів філологічного циклу, демонструють небуденні здібності в царині освоєння мов та літератур і мають значний природний потенціал, прагнуть і можуть у майбутньому присвятити себе науково-дослідницькій або творчій діяльності в мовно-літературній галузі. Виявити й розвинути інтелектуальні та духовні сили й творчі можливості філологічно обдарованого учня, надихнути його на заняття науково-дослідницькою діяльністю або літературною творчістю, озброїти сучасними методами наукового пошуку, виплекати у нього стійкий інтерес до філологічної галузі знань і підказати оптимальні форми потамування цього інтересу, зорієнтувати талановиту молодь у щонайширшому спектрі актуальної проблематики наук про мову та літературу й навчити правильно оформлювати свої інтелектуальні напрацювання – ці та багато інших завдань постають перед учителем, який здійснює викладання філологічних дисциплін. Головні засади, принципи, форми й методи організації та проведення роботи з філологічно обдарованими школярами характеризуються у відповідних методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України, які буде оприлюднено у фаховій пресі до початку нового навчального року.
Під час вивчення зарубіжної літератури в усіх класах слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології (комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи), які збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури. Серед інтерактивних форм роботи на уроках зарубіжної літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань тощо. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках зарубіжної літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.
На сучасному етапі розвитку освітньої системи при викладанні зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.
Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках зарубіжної літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель зарубіжної літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі:
Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http://ae-lib.narod.ru
Електронна бібліотека «Джерело»: http://ukrlib.com
Бібліотека Українського центру: http://ukrcenter.com
Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http://chl.kiev.ua
Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо свого наповнення та використання в навчальному процесі. Так, на сайті «ae-lib.ru» (україномовна «Електронна бібліотека світової літератури») представлено всі нині чинні шкільні програми із зарубіжної літератури. У текстах цих програм активізовано назви літературних творів, що дає змогу швидко віднайти й прочитати повний текст будь-якого з програмових творів на моніторі комп’ютера та роздрукувати його для подальшого користування поза мережею. Усі художні тексти супроводжуються відповідними літературознавчими та методичними матеріалами. Безумовно, користування такою системою накопичення й систематизації навчальної інформації із зарубіжної літератури сприятиме формуванню стійкої мотивації вивчення літератури, розширенню культурно-пізнавальних інтересів молодих поколінь.
Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих зарубіжних творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення зарубіжної літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.
Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про програмових та непрограмових письменників, і тематичні сайти (наприклад, «Персько-таджицька поезія»), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Дидактична цінність таких сайтів зростає ще й тому, що в них також є прямий вихід до важливої інформації про суміжні поняття, тогочасні реалії й персоналії, яка потрібна для кращого зрозуміння текстів конкретних творів і допомагає глибше осягнути виучуваний матеріал. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.
Ще одним напрямом роботи, пов’язаної з оновленням методичної бази викладання зарубіжної літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т.ін., підпорядкованих єдиній навчальній темі. Учитель може використовувати готові належним чином оформлені мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм. Головні принципи розробки навчальних мультимедійних програм та зразки відповідного досвіду, пропоновані вчителями-практиками й науковцями-методистами, неодноразово оприлюднювалися на сторінках фахової преси словесників (див., наприклад: Драч О. Використання сучасних комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури. // Зарубіжна література. – 2005. – № 21–24. – С. 54–59; Богдан Л. Залучати учнів до сучасних методів роботи з інформацією. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 9. – С. 8–13; Богдан Л. Застосування мультимедійних технологій./ Інноваційні технології та сучасний урок літератури. – К.: Видавничий дім «Шкільний світ», 2006. – С. 107-123 та ін.).

ПРИКАРПАТСЬКА ЛЕДІ
16_zarub_literatura.rar [22.7 Kb] (завантажень: 36)