
Кличко́ Віта́лій Володи́мирович (19 липня 1971, с. Біловодськ, Киргизстан) - український боксер у суперважкій ваговій категорії, шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед аматорів), триразовий чемпіон України з боксу, чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у суперважкій ваговій категорії (Італія, 1995 рік), срібний призер чемпіонату світу. Чемпіон світу за версією WBA й WBO. Загалом на професійному ринзі провів 37 боїв, отримавши 35 перемог (34 нокаутом) і 2 поразки.
Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Бєловодськ (Киргизстан) у родині військового. У 1985 році родина переїхала в Україну.Зміст [сховати]
1 Спортивна кар'єра
2 Політична кар'єра
3 Ресурси інтернет
4 Дивись також
Спортивна кар'єра
З дитинства Віталій захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед любителів). Пізніше він прейшов на бокс.
Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тома Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований.
В 1998 році, ставши інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBO, Віталій Кличко був внесений до Книги рекордів Гіннесса як перший чемпіон, який виграв 26 двобоїв з найменшими витратами часу.
У жовтні 1998 року Віталій Кличко нокаутував у Гамбурзі Маріо Шиссера в бої за вакантний титул чемпіона Європи, а в червні 1999 року відібрав в англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO. У тому самому 1999 році він провів два успішні захисти.
Першої поразки він зазнав від Кріса Бьорда. Але, як виявилося, у Віталія була травма плеча, і після бою йому зробили складну операцію.
23 листопада 2002 року він став інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBA, перемігши Ларрі Дональда.
21 червня 2003 року на знаменитій спортивній арені "Staples Center" в Лос-Анджелесі відбувся бій з Ленноксом Льюїсом. Через розсічення під лівим оком у Віталія головний лікар зупинив бій на шостому раунді. Перевага в ньому на той момент було на боці Кличка. На думку суддів, він виграв чотири з шести проведених раундів і загальний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Усі чекали продовження цього дивного протистояння двох великих боксерів. Але реванш не відбувся, Льюїс завершив кар’єру боксера.
6 грудня 2003 року в нью-йоркському "Madіson Square Garden" відбувся бій з Кірком Джонсоном, він тривав лише 5 хвилин і 54 секунди.
24 квітня 2004 року Віталій зустрівся на ринзі з південноафриканцем Корі Сандерсом. Двобій завершився технічним нокаутом Сандерса у восьмому раунді. Так Віталій став чемпіоном світу за версією WBA.
11 грудня 2004 Кличко захистив свій титул у бою з Денні Вільямсом. Бій завершився у восьмому раунді технічним нокаутом.
Після цього бою Віталій Кличко потерпав від травм. Унаслідок чого його бій з Хасимом Рахманом переносився 4 рази. Останній було призначено на 12 листопада 2005.
9 листопада 2005 Віталій Кличко заявив про завершення спортивної кар’єри і відхід з великого спорту, однак у січні 2007 заявив про намір повернутись до професійного боксу та змагатися за звання чемпіону WBC з Олегом Маскаєвим[1].
Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 37 боїв, отримавши 35 перемог (34 нокаутом) і 2 поразки.
1 грудня 2005 Віталій і Володимир Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини - Бамбі (Bambi).
Політична кар'єра
Після завершенню спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. У березні 2006 року Віталій Кличко одночасно балотується у Верховну Раду та Київраду як очільник Блоку «Пора-ПРП», а також змагається за посаду мера Києва та балотується. Переможними для Віталія стали лише вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв 2-ге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок «Пора-ПРП» не подолав 3% бар'єру.
Пошукова оптимізація, SEO в Україні, розкрутка сайту, рекламна кампанія, веб дизайн та креатив, креативний дизайнДжерело