Зробити стартовою
Додати до закладок
 Наш форум
 Написати нам
  
  Статистика
  Партнери сайту
   Вхід на сайт
  Популярне
  Пошук

Пошук по сайту:  

О. Блок - одна з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «Срібної доби». Для багатьох своїх сучасників - майстрів слова, критиків, величезної аудиторії читачів - він був культовою по¬статтю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст. і відкривача шляхів поезії століття XX, лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музикою революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював у своїх художніх картинах «нетутешній» світ. Деякі твердження у цьому хвалебному хорі, здавалося, заперечували одне одне. Скажімо, якщо талановитий критик Ю. Тинянов висував тезу: «Блок - найбільша тема Блока», по суті зводячи творчість мит¬ця до літопису його власного внутрішнього життя, то поетеса А. Ахматова називала автора «Віршів про Прекрасну Даму» «трагічним тенором епохи», наголошуючи на тому, що мистецт¬во Блока насамперед увиразнювало «дух часу». Втім, жодного протиріччя тут немає. Принаймні сам Блок був переконаний, що повнота творчості досягається лише тоді, коли «особистісний» і «епохальний» її зміст збігаються: «...розквіт поезії: поет знайшов себе і разом з тим влучив у свою епоху. Відтак моменти його особистого життя перебігають синхронно з момен¬тами його століття, які, у свою чергу, є одночасними з моментами творчості. Тут така легкість і плавність, наче в ідеальній системі зубчатих колес». Саме таким поетом був О. Блок.
Олександр Олександрович Блок народився 16 листопада 1880 р. у Петербурзі. По материнській лінії він походив із відо¬мої у Росії родини Бекетових. Дід поета був видатним бо¬таніком, ректором Петербурзького уні¬верситету. Батько - вчений-правознавець — замолоду справляв враження людини з блискучим майбутнім.
У гостинному домі Бекетових хлопчик був загальним улюбленцем. Атмосфера високоосвіченої дворянської родини, «оранжерейне» домашнє виховання, тривалі прогулянки з дідом поблизу підмосковного маєтку Шахматове, спіл¬кування з рідними, захопленими літера¬турою, створили сприятливі умови для вільного розвитку поетичної душі Саші. Найбільший вплив на нього справила мати, для якої він був єдиною розрадою, центром і сенсом життя. Вона долучила сина до свого внутрішнього світу, творів вітчизняної культури та кола своїх читацьких уподобань.
Від 1903 р. поезії Блока з'являються на сторінках престижних центральних видань - часопису «Новый путь», альманаху «Северные цветы». Плоди творчих зусиль митця привернули увагу корифеїв російського символізму - Д. Мереж-ковського, 3. Гіппіус, В. Брюсова; захоплено спостерігав за його творчістю і Андрій Бєлий - молоде світило символістської поезії.
Новий етап у духовному житті поета визначили дві внутрішньо взаємопов'язані події — знайомство з філософсько-релігійною спадщиною В. Соловйова, що полонила думи російської інтелігенції на межі ХІХ-ХХ ст., і всепоглинаюче кохання до Любові Менделєєвої, доньки відомого хіміка.
Зосередженість В. Соловйова на глибо¬ко містичному переживанні буття, характерний для нього символістський фокус сприйняття видимого світу, стверд¬жувана ним релігія Вічної Жіночності бу¬ли співзвучні духовній тональності молодого Блока. Під промінням соловйовських ідей його кохання до Л. Менделєєвої набувало величезної містико-екстатичної напруже¬ності. У палкій уяві поета кохана постава¬ла дивовижним втіленням Вічної Жіноч¬ності, містичною «Володаркою Всесвіту», а любовне почуття до неї оформлювалося у культ духовно-благоговійного служіння їй. Все це відтворила збірка його символістських «Віршів про Прекрасну Даму» (1904), яка зачарува¬ла сучасників чистотою поетичного звучання і розмахом любов¬ного почуття, що, сягаючи космічних сфер, нагадувало легендар¬не кохання Дайте до Беатріче. Відбилася у цій книжці також мрія поета про єднання з «Володаркою Всесвіту». Цю мрію він спробував втілити у життя, взявши шлюб з Л. Менделєєвою.
Гіркота розчарування у шлюбі, усвідомлення трагічної не¬можливості досягти «єдності зі світом» у межах особистого жит¬тя, духовна спустошеність визначили посилення трагічних мо¬тивів у блоківських творах. З нищівною самокритикою і тотальною трагііронією він підводить сумний підсумок під своїм нещодавнім духовним злетом у ліричній драмі «Балаганчик» (1906). «Циганкою висока мрія стала!» - проголошує герой іншої блоківської п'єси — «Пісня Долі» (1908). Лірика цих років віддзеркалює поглиблення духовного розколу поета, посилення його внутрішніх коливань між «світлом» і «пітьмою».
Катастрофа у внутрішньому житті митця визрівала на тлі загострення суспільної кризи у Росії початку XX ст., вражаючи¬ми свідченнями якої стали ганебна війна з Японією та рево¬люція 1905 р. Історичні вибухи, з одного боку, і духовний досвід, набутий в особистій любовній драмі, з другого, - рішуче повертали поета обличчям до реального життя - до «страшного світу» , що, на його думку, перебував напередодні Апокаліпсиса.
Доба історичних зламів спонука¬ла О. Блока до осмислення народно-національних засад життя, своє¬рідності історичного шляху Росії, руйнівних сил життя та історії. Під «єдністю зі світом» поет тепер ро¬зумів прийняття бурхливої стихії земного життя, а також нерозрив¬ний зв'язок із долею батьківщини. У той час він стверджував: «Пись¬менник, переконаний у своєму пок¬ликанні, яким би за величиною він не був, пов'язує себе зі своєю вітчиз¬ною, вважаючи, що хворіє на її хво¬роби, страждає її стражданнями, приймає разом з нею співрозп'яття». Безпосередньою ілюстрацією цієї думки стало життя поета за доби великих історичних катаклізмів, у яку Росія вступила від початку Першої світової війни. Колишній екзальтований співець Прекрасної Дами поринув у стихію бурхливого історич¬ного життя своєї батьківщини.
1916 р. Блок був мобілізований і зарахований табельником до 13-го інженерно-будівельного загону Всеросійської спілки земств і міст. За рік він почав працювати редактором стено¬графічного звіту Надзвичайної слідчої комісії, яка за доручен¬ням Тимчасового уряду займалася розслідуванням діяльності царських міністрів. Масштаби його добровільної громадської діяльності після жовтня 1917 р. взагалі, здається, перевершу¬ють фізичні можливості людини: Блок був членом колегії організованого Максимом Горьким видавництва «Всемирная литература», головою дирекції Великого драматичного теат¬ру, членом редакційної колегії при Петроградському відділі театрів і видовищ, членом колегії Літературного відділу Наркомпросу, членом ради Будинку мистецтв, головою Петро¬градського відділення Всеросійської спілки поетів, членом правління Петроградського відділення Всеросійської спілки письменників. І скрізь він повинен був витрачати години на засідання, читання й рецензування чужих рукописів, уриваючи час від власної художньої творчості. Надзвичайна громадська активність Блока в цей період була продиктована тим, що він сприймав революцію не як політичну або соціальну подію, а як давно очікуваний кінець старого світу, необхідний для того, щоб народився новий світ - чистий від гріхів і бруду історії. Тому поет намагався допомагати тим, хто виступав від імені революції.
І своїх колег по перу Блок закликав слухати «музику рево¬люції», що народжувалася у «світовому оркестрі». Із власного «прислухання» він створив блискучу поему «Дванадцять» (1918), у якій передав приголомшливе багатство ритмів цієї «музики».
Утім, обидві революції принесли поетові розчарування. По¬працювавши у слідчій комісії Тимчасового уряду, він сумно зауважив, що революційним духом тут «і не пахне». Спос¬терігаючи, як енергія революції швидко вироджується у стра¬тегію «наведення порядку» та заяложується у бюрократичних циркулярах, Блок втратив останню надію. Крім того, останні роки життя поета позначилися глибокою творчою кризою. Ду¬ховний злам і численні побутові труднощі перших років пану¬вання більшовицької влади підірвали його здоров'я. 7 серпня 1921 р. Блок помер.
Стверджуючи, що у кожній людині співіснують кілька осо¬бистостей, О. Блок значною мірою спирався на власний досвід. Втім, у неосяжному розмаїтті внутрішнього світу поета просте¬жується певна спрямованість духовного й творчого розвитку. Саме цю спрямованість мав на увазі Андрій Бєлий, коли твер¬див, що зрозуміти Блока можна, осягнувши «зв'язок віршів про Прекрасну Даму з поемою "Дванадцять"». Та й сам Блок був переконаний у тому, що першою і головною ознакою спра¬вжнього митця є «почуття шляху».
Своєрідним прологом до його власного шляху був перший юнацький цикл поезій «Ante lucem». Сама назва циклу (у перекладі з латини — «До світла») вказувала на стан поета «напередодні» важливої епохи його внутрішнього життя. Слід зазначити, що упродовж творчого розвитку Блока «світло» втілюватиметься в різних образах (від Прекрасної Дами до утопії оновленого світу), однак поривання до «світлої» вершини буття залишиться незмінним.
Поезії дебютного циклу здебільшого були ще епігонськими. Проте у них були окреслені теми й мотиви, що створювали підвалини художнього світу Блока, визначали особливості внутрішнього світу його ліричного героя.
Настання доби «світла» засвідчив цикл «Вірші про Прекрас¬ну Даму», який, за словами поета М. Гумільова, «дав новий лик любові». Тема кохання тут входила у контекст
величних символістських узагальнень, які переводили її Із земної реальності до нетутешнього, незбагненного й таємничого світу вічності, надавали любовному почуттю ліричного героя характеру містичного одкровення. Художній світ цього циклу нагадує поетичну Церкву Кохання, в якій панує атмосфера молитов і благоговійного поклоніння Прекрасній Дамі.
Героїня «Віршів про Прекрасну Даму» постає втіленням небесного світла й гармонії. Вона наділена божественними рисами - безсмертям, космічною безмежністю, надлюдською мудрістю, всемогутністю, їй підвладні сніги, струмки, сонце, пісні, зорі; у своїй «нерухомо-тонкій» руці вона тримає усі таємниці буття. З'єднатися з нею - означає досягти жаданої гармонії. Однак ліричний герой - у дусі лицарського культу служіння Прекрасній Дамі - відчуває величезну відстань між собою та своїм ідеалом. Недосто


Автор: Ecology 4 декабря 2007 | Переглядів: 1087 | Коментарi: 0
 (голосов: 0)


1 2 | Сторінка 1 з 2 | Наступна сторінка
 

Шукайте все потрібне на сайтах Прикарпатського порталу:
 


Додавання коментаря

Украинская Баннерная Сеть